Начальник Управління СБУ у Львівській області Юрій Кіцула під час зустрічі з журналістами, присвяченій ситуації навколо музею – меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Зустріч начальника Управління СБУ у Львівській області Юрія Кіцула з журналістами була першим спілкуванням із пресою за тиждень резонансного інциденту із затриманням спецслужбами директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого.

Про це сьогодні, 15 вересня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Під час розмови із представниками преси, яка зібрала чимало зацікавлених журналістів, очільник обласної СБУ намагався пояснити ситуацію, однак його пояснення залишили більше запитань, ніж відповідей.

За словами Юрія Кіцула, Служба безпеки України порушила кримінальну справу не проти директора музею Руслана Забілого персонально, а за фактом розголошення державної таємниці (йдеться про статтю ККУ «замах на злочин»), адже мало місце «порушення правил переміщення службових документів, що містять державну таємницю». У чому саме полягав цей факт, Юрій Кіцул не зміг прокоментувати, посилаючись на те, що слідство провадять фахівці головного слідчого управління СБУ у Києві, а йому особисто не відомо, які документи міг мати при собі Забілий, де він їх узяв, та чи в тих документах могла бути інформація, пов’язана з держтаємницею.

Юрій Кіцул наголосив, що тільки експерти можуть дати відповідь, чи містилася державна таємниця в історичних документах, які мав при собі директор музею Руслан Забілий, якого «ніхто не допитував, а якому, як співробітнику СБУ, було запропоновано дати пояснення». На запитання журналістів, якому колу (пресі, науковцям, чужоземним громадянам тощо) призначалися історичні документи, що їх буцімто, за версією столичної речниці СБУ, мав намір передати Руслан Забілий, начальник Управління СБУ у Львівській обласні не зміг відповісти. Він лише сказав, що повідомив своє керівництво про пікет на захист Руслана Забілого, що відбувся під стінами управління з вимогою припинити тиск на істориків.

Також Юрій Кіцул заявив, що зараз роботі музею нічого не перешкоджає. «До окремих наших допоміжних приміщень протягом кількох днів був обмежений доступ для унеможливлення зникнення матеріальних цінностей, які можуть зацікавити слідство. Зараз з них вилучені два комп’ютери з інформацією, які є власністю СБУ», – сказав Юрій Кіцул.

Журналісти висловили також сумніви в доцільності забирати комп’ютери замість того, щоб скопіювати з них усю інформацію й оформити це відповідним актом. Пояснення слідчого, що така процедура була б надто довгою, прозвучало непереконливо.

Юрій Кіцул та начальник слідчого відділу одностайно наполягали на тому, що жодного обшуку в кабінетах науковців музею не було: «На огляд, на відміну від обшуку, не потрібна санкція прокурора. Це був огляд наших службових приміщень, оскільки музей перебуває у підпорядкуванні СБУ і розміщується у приміщеннях, які є на нашому балансі. СБУ фінансує та утримує музей, робить ремонти. Це все наша робота, то як ми можемо перешкоджати самі собі у роботі?».

Начальник слідчого відділу запевнив, що все вилучене у науковців вони віддали добровільно та за їхньої згоди, а вже перший огляд показав, що в комп’ютерах міститися інформація, що може бути державною таємницею. Однак це встановити має слідча експертиза, на яку до Києва скеровані вилучені речі. Повернути їх можуть за два тижні або за два місяці.

Представників преси цікавило, як документи неіснуючої країни можуть становити загрозу розголошенню держтаємниці України, зокрема яким чином і коли такими таємними документами стали аудіо-, та відеозаписи спогадів ветеранів УПА та учасників дисидентського руху, документи зі справи «Блок» по дисидентах, наказ начальника управління МВС у Львівській області 1945 р. про події у в’язницях (про втечі та кількість встановлених замків), п’ять аркушів із протоколу допиту Стахура у справі вбивства Ярослава Галана, принесені відвідувачами до музею, обгортка агентурної справи Верховинця, фото та документальні фільми про повстанців, наказ очільника КДБ СРСР Чернишова 1979 р, переданий колегами-істориками із Вільнюса, а також матеріали, які вже знайшли своє місце в актуальній експозиції? На ці всі запитання відповідь була короткою: вилучили за дорученням головного слідчого управління, відтак йому й розбиратися, що з того є державною таємницею, а що ні.

Щоб показати, як СБУ удоступнює розсекречені документи, для представників ЗМІ керівництво прес-служби СБУ у Львівській області зробило екскурсію до Інформаційно-довідкового залу. Такі зали торік були відкриті у всіх регіональних управліннях СБУ. Щоправда, недостатність годин роботи ІДЗ викликає справедливе нарікання громадян, які бажали б більшого за обсягом доступу до розсекречених матеріалів репресивних органів колишнього СРСР, – і саме в цьому вбачається настійлива вимога суспільства до керівників держави не припиняти процесу розсекречення матеріалів, що стосуються історії України та її визвольного руху у широкому значенні цього слова.

Довідка ЗІКу.

Незважаючи на запевнення начальника УСБУ у Львівській області Юрія Кіцула, що «розмови про перешкоджання роботі музею є безпідставними», працівники музею стверджують, що перешкодою можна вважати вже те, що кілька днів науковці не могли працювати на своїх робочих місцях, а коли доступ до службових приміщень відкрили, то позбавили істориків як масиву зібраної ними інформації, так і технічних інструментів опрацювання цієї інформації для підготовки другого етапу музейної експозиції, присвяченої діяльності дисидентів.

«Насправді ж доступ до кабінетів музейних науковців був не обмежений, а цілковито припинений. Більше того, вилучені комп’ютери не є і ніколи не були власністю СБУ, бо вона ці електронні прилади ніколи музейникам не надавала й не брала на баланс. Їх для роботи принесли самі працівники музею. Оскільки начальник слідчого відділу, який виконував вказівку своїх столичних зверхників, порадив написати до головного слідчого управління заяву про повернення персональних ноутбуків, то ми так і зробимо», – сказали кореспондентові ЗІКу науковці музею.

Іще однією перешкодою в діяльності музею була вказівка не експонувати в’язничне подвір’я, яке насправді є невід’ємною частиною меморіального комплексу.

Зараз музейне подвір’я, яке до цього було перетворене на паркінг, ретельно викошують, готуючи до завтрашньої поминальної акції із вшанування жертв сумнозвісної акції «пацифікації». Це відбувається після того, як музей учора відвідав особисто начальник УСБУ у Львівській області Юрій Кіцул, якому музейні екскурсоводи провели ознайомчу екскурсію першим етапом експозиції.

http://zik.com.ua