NASA розробляє пристрій деформації простору: ворп-двигун

Гарольд Уайт, фізик NASA

Команда NASA під керівництвом Гарольда Уайта (Dr. Harold “Sonny” White) вже кілька років розробляє двигун деформації простору, котрий згідно розрахунків буде здатний переміщати об'єкти швидше за швидкість світла. За допомогою нього вчені мають намір подолати 4,3 світлових роки, що віддаляють нас від найближчої зірки Альфа Центавра (Alpha Centauri), за два тижні. 

Запропонована вченим-фізиком NASA концепція виявилась дотепним переосмисленням концепції приводу Алькуб'єрре (Alcubierre Drive), і в кінцевому підсумку може призвести до створення двигуна, який транспортуватиме космічний корабель до найближчої зірки протягом декількох тижнів - не порушуючи законів фізики.

Ідея двигуна прийшла в голову Уайта, коли він аналізував чудове рівняння, сформульоване фізиком Міґелем Алькуб'єрре (Prof. Miguel Alcubierre). У своїй роботі у 1994 р. під назвою «Ворп-двигун: високошвидкісні подорожі в загальній теорії відносності» ("The Warp Drive: Hyper-Fast Travel Within General Relativity"), Алькуб'єрре запропонував механізм, за допомогою якого простір-час може бути «деформовано» як попереду, так і позаду космічного корабля. По суті справи, якщо порожній простір позаду зорельота буде швидко розширюватися, а попереду стискатися, то це буде штовхати корабель в поступальному напрямку. Пасажири будуть сприймати це як рух, незважаючи на повну відсутність прискорення.

З точки зору механіки двигуна, об'єкт у вигляді сфероїда буде розміщуватися між двома областями простору-часу з різними властивостями. При цьому ніщо локально не перевищує швидкість світла, а простір може розширюватися і стискатися на будь-якій швидкості.

Тим не менш, простір-час досить жорсткий, тому створення ефектів розширення і стиснення потребують багато енергії для подолання міжзоряних відстаней за розумні часові періоди. Ідея Уайта полягає в зміні геометрії самого двигуна деформації - він відкоригував форму кільця Алькуб'єрре, яка оточувала сфероїд, зробивши його товстішим і гнучкішим.

Новий підхід може значно зменшити необхідну кількість екзотичної матерії.

Основою двигуна стане модифікований інтерферометр Майкельсона-Морлі (Michelson-Morley interferometer), який дозволяє виміряти мікроскопічні збурення в просторі-часі.

Уайт і його колеги спробують зімітувати оптимальний диск Алькуб'єрре в мініатюрі, використовуючи лазери для збурення простору-часу з частотою в 10 мільйонів герц.

Уайт вказує, що фізичні сили, що виникають від квантованого поля, можуть представляти життєздатний підхід і після цих експериментів NASA зможе перейти від вирішення теоретичних завдань до практичних.

за матеріалами:
NASA дає відповіді на питання про розробку надсвітлового ворп-двигуна
Faster Than the Speed of Light?
How NASA might build its very first warp drive

Хаббл допомагає NASA знаходити надмасивні чорні діри

Більша роздільна здатність фото тут: nasa.gov/sites/default/files/14-251_0.jpg

Переклад опису фотографії зроблено за допомогою translate.google.com.ua:

Космічний телескоп Хаббл (Hubble) знайшов велику несподіванку в т.з. підлітка - крихітної галактики: надмасивну чорну діру масою в 21 млн раз більшою від нашого Сонця. Ця чорна діра є в п'ять разів більшою маси центру нашої галактики Чумацький Шлях. І це в одному з найбільш щільних галактик, відомих на сьогоднішній день - карликової галактики M60-UCD1 що перевищує 140000000 зірки з діаметром близько 300 світлових років, що становить лише 1 / п'ятисотий діаметра нашої галактики. Якби ви жили всередині цієї карликової галактики, нічне небо було рясніють принаймні 1 млн зірок, видимих ​​неозброєним оком. Наше вечірнє небо, яке видно з поверхні Землі, показує 4000 зірок. Це вид художника з M60-UCD1 чорної діри. Зображення: NASA, ESA, STScI-RCC14-41a

Більше тут: nasa.gov/press/2014/september