Перепетії шок-арту

У травні 1961 року італійський художник-концептуаліст і тонкий троль П'єро Манцоні (Piero Manzoni) зверстав досить незвичний витвір мистецтва, приклавши до цього мінімум зусиль і отримавши неймовірний прибуток. Він зібрав власні фекалії в 90 пронумерованих консервних банок, в кожній з яких містилося по 30 грамів, написав на них «100%-е натуральне лайно художника» італійською, англійською, французькою та німецькою мовами і продав їх за ціною, що дорівнює ціні золота тієї ж маси. Сам він пояснював це так: "Я привертаю увагу до довірливості покупців художніх творів".

Як з'ясувалося пізніше, колекціонери та галереї, які купували ці банки за високими цінами - в тому числі галерея Тейт (the Tate) - були ще більш довірливими, ніж можна було припустити. Справа в тому, що замість фекалій в банках виявився гіпс.

Так, на банці в збірниках галереї Тейт, придбаної в 2000 році за 22 300 £, є етикетка "Merda d'Artista" ("Лайно художника"), 1961 рік. У каталозі галереї ця робота названа твором, що знаменує нову віху в мистецтві. Ця банка з галереї Тейт йде під 4-м номером у партії з 90 банок, створених Манцоні. Вважалося, що в кожній банці знаходиться 30 грамів екскрементів художника. У травні 2007-го року на аукціоні в Мілані банка номер 18 пішла за 124 тис. € (84 тис. £).

Однак Аґостіно Боналумі (Agostino Bonalumi) - художник, що працював разом з Манцоні, - в 2007-му році поділився зі Світом своїми спогадами. Він повідав, як вони втрьох - сам Боналумі, Манцоні і ще один молодий художник Енріко Кастельяні (Enrico Castellani) повстали проти традиційного мистецтва, але виявили, що в Мілані їх ідеї нікого не цікавлять.

"П'єро сказав: "Усім цим міланським буржуазним свиням подобається тільки лайно", - написав Боналумі в Corriere della Sera. За його словами, незабаром Манцоні покликав його і Кастельяні до себе в майстерню і показав банку з етикеткою, на якій сам Манцоні написав "Merda d'Artista".

Боналумі зазначив: "З тих пір вже десятки років багато людей запитують, а що насправді знаходиться в банках". Відповідь така: "Я можу всіх запевнити, що в них нічого немає, крім гіпсу. Якщо хтось хоче перевірити, будь ласка".

Якось Манцоні висловив надію на те, що банки коли-небудь вибухнуть, і є відомості, що приблизно половина партії дійсно вибухнула. Але ніхто з власників не сповістив, що містилося в банках. Банки, що зберігаються в галереї Тейт, паризькому музеї Помпіду (the Pompidou) та Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, досі цілі та неушкоджені.

Представник галереї Тейт пізніше заявив, що цінність розташованої там банки як твору мистецтва не зменшилася. "Уміння змусити глядача сумніватися і гадати - невід'ємна частина провокативного гумору, закладеного в цій роботі", - сказав він в інтерв'ю The Times.

У листі до друга незадовго до своєї смерті (Манцоні помер у 29 років від наслідків алкоголізму і наркоманії) художник писав: "Якщо колекціонери дійсно хочуть отримати щось, що має саме безпосереднє відношення до інтимного життя художника, те, у що він дійсно вклав свою особистість, хай беруть власне лайно художника. Воно дійсно його, особисте".

Манцоні народився в околицях Кремони (Cremona) в 1933 році. Свої картини він писав флуоресцентною фарбою і хлоридом кобальту, щоб з часом кольори змінювалися. Він також створював "пневматичні скульптури", що містять повітря, яке він видихав.

знайдено в entertainment.timesonline.co.uk

Paintbrush Warrior by Mark Henson

http://markhensonart.com/all-art-gallery-shop/paintbrush-warrior

©2011
The artist uses his magic to confront the forces of repression.
Using creativity to manifest a positive reality, the natural beauty of life rushes forth in the wake of the action.
This is not a whitewashing of an unpleasant situation,
but an actual transformation of society and culture through the act of creating a physical presentation
that speaks to a very deepest part of our collective soul.
The dark forces of mindless fascism that are running amok in our world today
terrorizing all of humanity in the guise of law and order can be undone by the power of the creative spirit.