13 серпня, 2014

Біда навчить ©

Чого мене навчила війна (вибране)

Все мінливе. Те, що сьогодні здається непорушним, вже завтра може зникнути, а неймовірне - стати буденністю. Ще рік тому про комендантську годину, репресії і війну я знав тільки з книжок, а життєві плани будував хіба що з поправкою на інфляцію. Але, як кажуть українці, «не так сталося, як гадалося».
Втім, навіть страшні зміни можуть обернутися на краще. Коли обжитий десятиліттями світик зруйнований, під уламками можна знайти абсолютно несподівані речі, так як це буває при знесенні старого будинку. І зовсім не обов'язково це буде якийсь безглуздий мотлох. А вже якщо життя випхало тебе в далекі краї, готуйся до всякого. У тому числі - до приємних сюрпризів. Господь милостивий.
Людина - складна істота. Вона може проявити себе і скотиною, і праведником. І іноді це одна і та ж особа. Врятувати тобі життя може відомий негідник, а перевірений друг - зрадити. Втім, далекосяжних висновків робити не варто - в сумбурні часи моральні програми дають збої і це нормально.
Те, що ми ще живі - чиста випадковість. Ангели-охоронці трудяться, не покладаючи рук. Життя - дуже вузький коридор, де розминутися зі смертю непросто.
Не варто сліпо довіряти людям, а особливо - самому собі. Ніколи не знаєш напевно, чи встоять твої залізобетонні принципи на цей раз. Де верх, де низ - не розбереш.
Нові вузи формуються несподівано. Дальні нерідко стають близькими, а чужі - рідними.
Насіння зла є в кожному з нас. У відповідному моральному кліматі воно проросте, проломивши нам груди. Людина - не криголам, він підлаштовується під обставини, змінюючись то так, то сяк. Шанси вижити підвищуються, але разом з ними - і шанси дечим вимазатися.
Символи - це серйозно. Запитайте у тих самих папських голубів. Часом знаки й пророцтва дають інформації більше, ніж дані контррозвідки.
Прокидаюся вранці і розумієш: хтось помер не за тебе, а замість. І що з цим робити - невідомо.
Демократія в Афінах призвела до розквіту філософії і мистецтв. До чого б привів плебісцит в Содомі? Вихідний матеріал - це важливо, навіть якщо мова йде не про пельмені.
Важко залишатися самовпевненим і вірити в свою значимість, коли навіть маленький шматочок заліза може відправити тебе на корм хробакам.
Максим Віхров

Копіпаста і переклад за "Чему меня научила война" з дозволу редакції онлайн-журналу "Идеи для Бога"

Немає коментарів:

Дописати коментар