Відтепер ми будемо жити в іншій країні. Що тепер?

Ніякого рецепту і ніякого опору. Просто потрібно залишатися собою, залишаючи повне право російськомовним українцям теж залишатися собою. От і все. Підписання мовного закону нічого в цій країні не міняє. Україна як була двомовною, так і буде. Цілі регіони як користувалися своєю рідною російською, так і будуть користуватися. Тепер слово за україномовною Україною. В основі пошукової справи лежить істина: відсутність сигналу - це теж сигнал. Я раджу і собі, і собі подібним україномовним українцям не помічати мовний закон. Ніяких мітингів, ніяких голодувань - адже вони не принесуть українську мову в Одесу або Крим. Україномовна частина України повинна перестати вести себе як ображена. Ніяких образ. Наша мова - наша, вона державна, вона сильний, тому що наша. Основний виклик для україномовних - прийняти українську дійсність як двомовну. Хто на це вперто закриває очі - нехай проводить молебні біля статуї Богородиці. Я вважаю, що чим більше буде мовної істерики, тим більше від українського буде нудити. Потрібно визнати: найбільш активний, впливовий і принциповий сегмент суспільства - це як раз російськомовне співтовариство. Воно природно хоче легалізувати себе в чужих, некомфортних українських реаліях. Російськомовні - більш сильні, більш багаті, більш впливові, більш ідеологічні. Російська мова - сильна, багата, впливова, ідеологічна. Вона уже перемогла, тому що стала мовою влади, грошей, моди, престижу, термінів, успіху, відпочинку, гумору та молоді. Кому це не подобається, той продовжує писати віртуальні протести у віртуальному Фейсбуці. Таке враження, що самі слабкі, самі пластилінові, самі безхребетні люди в цій країні - україномовні. Кожен мчить до столиці заробляти на 2000 більше, ніж удома, і залишає свою рідну мову в купе на Київському вокзалі. Поки українство є кволим, скривдженим і неуспішним, залишається тільки голодувати. Титульна нація ще має сильно попітніти, щоб перестати бути титульною нацією невдах.

Україномовні абсолютно нічого не зробили за 20 років, щоб українська мова стала мовою влади, грошей, моди і далі за списком. А якщо так, не маємо права качати права в цій країні. Тому не варто шукати якісь рецепти внутрішнього опору. Україна не буде повністю україномовною. Просто потрібно все україномовне робити кращим.

Остап ДРОЗДОВ, автор і ведучий політичної програми «Прямим текстом» телеканалу ЗІК, Львів