07 червня, 2015

NASA розробляє пристрій деформації простору: ворп-двигун

Гарольд Уайт, фізик NASA

Команда NASA під керівництвом Гарольда Уайта (Dr. Harold “Sonny” White) вже кілька років розробляє двигун деформації простору, котрий згідно розрахунків буде здатний переміщати об'єкти швидше за швидкість світла. За допомогою нього вчені мають намір подолати 4,3 світлових роки, що віддаляють нас від найближчої зірки Альфа Центавра (Alpha Centauri), за два тижні. 


Запропонована вченим-фізиком NASA концепція виявилась дотепним переосмисленням концепції приводу Алькуб'єрре (Alcubierre Drive), і в кінцевому підсумку може призвести до створення двигуна, який транспортуватиме космічний корабель до найближчої зірки протягом декількох тижнів - не порушуючи законів фізики.

Ідея двигуна прийшла в голову Уайта, коли він аналізував чудове рівняння, сформульоване фізиком Міґелем Алькуб'єрре (Prof. Miguel Alcubierre). У своїй роботі у 1994 р. під назвою «Ворп-двигун: високошвидкісні подорожі в загальній теорії відносності» ("The Warp Drive: Hyper-Fast Travel Within General Relativity"), Алькуб'єрре запропонував механізм, за допомогою якого простір-час може бути «деформовано» як попереду, так і позаду космічного корабля. По суті справи, якщо порожній простір позаду зорельота буде швидко розширюватися, а попереду стискатися, то це буде штовхати корабель в поступальному напрямку. Пасажири будуть сприймати це як рух, незважаючи на повну відсутність прискорення.

З точки зору механіки двигуна, об'єкт у вигляді сфероїда буде розміщуватися між двома областями простору-часу з різними властивостями. При цьому ніщо локально не перевищує швидкість світла, а простір може розширюватися і стискатися на будь-якій швидкості.

Тим не менш, простір-час досить жорсткий, тому створення ефектів розширення і стиснення потребують багато енергії для подолання міжзоряних відстаней за розумні часові періоди. Ідея Уайта полягає в зміні геометрії самого двигуна деформації - він відкоригував форму кільця Алькуб'єрре, яка оточувала сфероїд, зробивши його товстішим і гнучкішим.

Новий підхід може значно зменшити необхідну кількість екзотичної матерії.

Основою двигуна стане модифікований інтерферометр Майкельсона-Морлі (Michelson-Morley interferometer), який дозволяє виміряти мікроскопічні збурення в просторі-часі.

Уайт і його колеги спробують зімітувати оптимальний диск Алькуб'єрре в мініатюрі, використовуючи лазери для збурення простору-часу з частотою в 10 мільйонів герц.

Уайт вказує, що фізичні сили, що виникають від квантованого поля, можуть представляти життєздатний підхід і після цих експериментів NASA зможе перейти від вирішення теоретичних завдань до практичних.

Немає коментарів:

Дописати коментар