Рекурсія

ЧИ БУЛО КОЛИСЬ НІЧОГО?

Уявна мандрівка у початок часів і зародження Всесвіту

Чи думав ти колись про Початок? Що це? Щось, що було першим. Чи щось що було у найперші миті часового буття. Чи напружував ти колись свої мізки такими думками?

Чекай-чекай, скажеш ти, хіба не може такого бути, що колись просто нічого не було? Хіба не можливо, що квадрильйони років тому, не існувало взагалі нічого? Це теорія, яку варто розглянути. Так і зробимо, за допомогою ілюстрації.

Скажімо є велика кімната. Вона повністю замкнена і розміром з футбольне поле. У ній нема ні вікон, ні дверей, ні жодних шпаринок у стінах.

Всередині кімнати немає нічого... Взагалі нічого. Жодної зайвої частинки. Немає повітря. Немає пилюки. Немає світла. Просто замкнений простір, з темрявою всередині. То що ж відбувається?

Скажімо у нас є мета – створити в кімнаті щось, будь-що. Але правила такі: не можна використовувати нічого, що поза кімнатою. Що ж робити?

Добре, кажеш ти, а що якщо я спробую створити іскру всередині кімнати? Тоді в кімнаті буде світло, навіть якщо і на секунду. Це вже буде щось. Однак ти знаходишся поза кімнатою, тому таке не спрацює.

А якщо телепортувати щось у кімнату, як у фільмі «Зоряний Шлях»? Проте за правилами це теж не дозволено, бо ти використовуватимеш речі поза кімнатою.

Дилема ось у чому: треба створити щось у кімнаті, використовуючи щось, що є кімнаті. Але у кімнаті немає нічого.

Ну, скажеш ти, може там з’явиться бодай якась частинка чогось, якщо пройде якийсь час.

У цій теорії, проте, є три проблеми. Перше це та, що час сам по собі не робить нічого. Різні речі відбуваються протягом часу, але сам час немає жодного стосунку до них. Наприклад, якщо пекти тістечка 15 хвилин, то їх спечуть не оті 15 хвилин, а тепло від печі. Якщо просто зачекати 15 хвилин, тістечка як були, так і залишуться сирими.

У нашому випадку ми маємо кімнату, де немає абсолютно нічого. Тому 15 хвилин самі по собі нічого не зроблять. Добре, скажеш ти, а що якщо ми зачекаємо вічність (еон часу)? Еон це пучок відрізків часу зібраних разом. Якщо б зачекати вічність, чи спекла би вона тістечка?

Друга проблема: чому щось має «зародитися» в кімнаті? Так чи інакше потрібна буде причина, щоб щось з’явилось. Але в кімнаті немає нічого. В кімнаті немає нічого, щоб спричинило появу чогось. (А це наше завдання – щоб навіть і причина виникла всередині кімнати).

Ну, скажеш ти, а як щодо маленької частинки чогось? Хіба не існує шансу, що щось маленьке має більше шансів на появу, аніж щось велике, наприклад футбольний м’яч?

Тут ми стикаємося з третьою проблемою: розміром. Як і час, розмір є абстрактним поняттям. Він відносний. Уяви собі, що у тебе є три бейсбольні м’ячі, усі різного розміру. Один розміром 30 см, другий 15 см, а третій стандартног розміру. Імовірність появи якого м’яча є найбільшою?

М’яча стандартного розміру? Ні! Усі три м’ячі матимуть одинакову імовірність появи! Розмір не матиме значення. Проблема не в розмірі. Проблема у тому чи будь-який м’яч будь-якого розміру «з’явиться» у повністю ізольованій, порожній кімнаті.

Якщо ти вважаєщ, що найменший м’яч може з’явитися у кімнаті, неважливо скільки пройде часу, то тобі потрібно визнати, що це справджуватиметься і для атома. Розмір тут не грає ролі. Імовірність безпричинної появи найменшої частинки чогось така ж, як і імовірність появи холодильника!

Але ідемо далі. Візьмемо нашу велику, темну-претемну кімнату і заберемо у неї стіни. А потім збільшимо кімнату до безкінечності у всіх напрямках. Тепер не буде нічого ззовні кімнати, бо кімната – це все, що буде. Крапка.

У цій непроглядній безкінечній кімнаті немає світла, пилюки, будь-яких частинок, немає повітря, жодних елементів чи молекул. Це повне ніщо. Більше того, ми можемо назвати його Абсолютне Ніщо. 

Виникає запитання: якщо квадрильйони років тому було Абсолютне Ніщо, то хіба не буде там Абсолютне Ніщо і зараз?

Так. Навіть щось найменше не може появитися з Абсолютно Нічого. Все, що у нас залишається – це Абсолютне Ніщо.

Висновок можна зробити такий: Абсолютне Ніщо ніколи не існувало. Чому? Тому що якби Абсолютне Ніщо колись існувало, то зараз все щебуло би Абсолютне Ніщо!

Якби Абсолютне Ніщо колись існувало, зовні не було би нічого, щоб створити щось.

Повторю ще раз, якби Абсолютне Ніщо колись існувало, то зараз все ще було би Абсолютне Ніщо.

Однак щось таки існує. Зрештою, багато речей існує. Ти, наприклад, існуєш. Це вже дуже важливе щось. Таким чином, ти є доказом того, що Абсолютне Ніщо ніколи не існувало.

Якщо ж Абсолютне Ніщо ніколи не існувало, то це означає, що завжди існувало бодай Щось. Але що?

Була це одна річ чи багато? Може це атом? Або якась частинка? Або молекула? Або м’яч? М’яч-мутант? Холодильник? Тістечка?

via