Про візуалізацію бажаної дійсності

Дивитися – один із кайфів людського життя, теоретично цілком безневинний, наданий людині природою у вигляді очей. А це вже людина у своїй гонитві за задоволеннями формує до суспільства свій запит на видовища у вигляді різноманітних «візуалізаційних цирків».

В сучасному суспільстві на вівтар візуального задоволення кладеться все, і цілком у законний спосіб театрів, кінотеатрів, телебачення, мережі. Інша справа, що за кожним проявом візуального задоволення є прихований зміст, про що нечасто говорять вголос – він ж прихований!

Але немає нічого таємного, яке б не стало відомим. Чудовий прикладнещодавно надала американська організація GLAAD, анти-дифимаційна група. Виступаючи проти всіх можливих «проти», вона оприлюднила заяву щодо утискання прав ЛГБТ-спільнот. Мовляв, компанія WaltDisney минулого року не достатньо показувала у своїх фільмах гомосексуалістів та лесбійок – лише в 22 фільмах з випущених 126. Щоб виправити цю ситуацію компанія мусить ввести у фільми серії «Зоряні війни» героїв-геїв. Бо ж вже намічений цікавий трикутничок, в якому компанія правильно поставила одного афро-американця і жінку як головну героїню… Тобто персонажі, історії про них та сюжетні ходи історії в кожному фільмі – не просто фантазія окремого сценариста, це прояв конкретних завдань з візуалізації дійсності. Або з візуалізації того, що інші вважають дійсністю. Чи що прагнуть нав’язати нам у вигляді дійсності....

-- © Ярослав Підгора-Гвяздовський