Вчора я купив собі нового дзиґара на руку. Купував на Дорошенка, але прийшов заскоро - на 20 хв. раніше до відкритя склепу, падав легкий дощ і я сховався під дашок трамвайної зупинки, сів собі на вільне місце на лавочку. Переді мною відкрився вигляд на моє далеке дитинство і охопила така Ностальгія !!! Хто мене дуже добре знає, то знає також, що перед школою наша сім'я жила просто над Жовтневим проїздом і балкон над входом був повністю наш. Я там часто любив бавитись машинками на підвіконнях вікон і спостерігати за людьми, трамвайчиками котрі шуміли і голосно дзеленькали, бамканьням годинника Ратуші Львова....
На розі нашого будинку було колись величезне панно (чи як такі речі звуться? фігзнає ...) з зображенням трьох сестер: українки, білоруски і московитки. Це було дуже зручно, коли запитували а де ти живеш - просто говорилось завжди - біля сестер. Пригадую також, що наш дзідзьо Дорко дуже любив цю інсталяцію. І подумав я собі -
❝ Йой!!! Лишенько - та щож таке з нами і нашим Світом сталось????
Що за ЧОРТІВНЯ? ❞
Немає коментарів:
Дописати коментар