Ми живемо в голограмному світі, створеному інопланетянами ?

Хто каже, що в НАСА немає неупереджених і сприйнятливих до сучасних реалій та ідей вчених, той, безсумнівно, помиляється. Багато фахівців НАСА проявляють досить велику гнучкість і навіть допускають можливість того, що людство живе всередині голограми, створеної представниками інопланетної цивілізації.

Як можна відноситься до думки, що все коли-небудь створене людством є продуктом якоїсь просунутої комп'ютерної програми? Що наші відносини, відчуття, спогади - все це генерується суперкомпьютерами?

Вперше ця інтригуюча теорія була запропонована професором факультету філософії Оксфордського університету Ніком Бострем, який в 2005-му році був призначений директором створеного в Оксфорді Інституту майбутнього людства.

Цей англійський дослідний інститут функціонує як частина факультету філософії і Школи XXI століття Джеймса Мартіна. Завдання інституту полягає у вивченні таких найбільш важливих і першорядних для людства областей, як вплив технологій і можливості глобальної катастрофи в майбутньому. У своїй роботі дослідники застосовують міждисциплінарний підхід.

Інститут також всіляко сприяє участі громадськості в управлінні державою, підприємствами, університетами та іншими організаціями, розвитку двостороннього діалогу між ними.

Теорію Ніка Бострома, до речі, поділяють ще кілька авторитетних учених.

Наприклад, директор Центру еволюційних обчислень і автоматизованого дизайну в Лабораторії реактивного руху НАСА Річ Террайль припустив, що наш Творець - космічний програміст.

Це означає, що ми живемо в голографічному світі, і все навколо нас, включаючи нас самих «не реально». У недавньому інтерв'ю журналу «Вайс» вчений НАСА Річ Террайль обговорював перспективи, засновані на стрімкому розвитку здатності комп'ютерів моделювати масові і складні світи і системи.

«На сьогоднішній день найшвидші суперкомп'ютери НАСА працюють в два рази швидше людського мозку, - говорить Річ. - Якщо зробити простий розрахунок за законом Мура (який свідчить, що потужності комп'ютерних обчислень кожні два роки зростають удвічі), ви побачите, що у цих комп'ютерів протягом наступного десятиліття з'явиться можливість розрахувати за місяць все людське життя довжиною в 80 років, в тому числі - кожну його думку, народжену в будь-який відрізок існування».

Багатьох шанувальників цієї теорії надихає думка, що при такому розкладі людству не потрібно було проходити всі стадії еволюційного розвитку, починаючи від доісторичного слизу.

Одне з пояснень полягає в тому, що ми живемо в рамках штучно створеної моделі і бачимо те, що нам потрібно побачити в найбільш підходящий для цього момент.

Ідея, що наш Всесвіт є фікцією, породженою комп'ютерним кодом, дозволяє вирішити ряд невідповідностей і таємниць про космос, в тому числі про пошуки позаземного життя та таємниці темної матерії.

Але багато дослідників вважають теорію Матриці помилковою. Професор Пітер Міллікен, який викладає філософію та інформатику в Оксфордському університеті, вказує, що ця теорія базується на припущенні, що «суперінтелект», котрий знаходиться поза Матрицею, мислить приблизно так само, як і люди. Якщо ж припустити, що світ змодельований інопланетним інтелектом, то незрозуміло, чому він обмежений тими ж ідеями і методами, які характерні для людей.

Група прихильників теорії Матриці виходить з того, що структура реального світу, яку ми бачимо навколо себе, багато в чому нагадує віртуальну сітку, що сама по собі вона не могла утворити таку форму - тому, вона змодельована комп'ютерним інтелектом.

Противники ж вважають, що структура «віртуальної сітки» не може бути доказом існування голограмної дійсності, незважаючи на те, що в реальному житті багато чого дійсно засноване на певній матриці.

Професор Міллікен, тим не менше, вважає, що ідея Матриці сама по собі досить інтригуюча і цікава, хоч і відноситься до розряду божевільних ідей (цю думку він висловив в інтерв'ю «Дейлі Телеграф»).

"Киевские Ведомости"