Здається, все. Війна на Донбасі закінчується ?

1. Взятття Дебальцова виявилося Пірровою перемогою Путіна. Власне, планувався спочатку штурм Мариупля. Але не хотіли залишати кістку у горлі у вигляді небезпечного кліну у Дебальцево. Враховуючи, начебто, слабкість позицій ВСУ під Дебальцево, було вирішено спочатку впоратись швидко там, а потім розпочати масштабний наступ на Мариуполь. Але швидко не вийшло. Несподівано, оборона ВСУ там вивилася добре підготовленою. Через це, перший наскок провалився з великими втратами й значною деморалізацією, насамперед, "ополченців". Прийшлося стягувати зі всього Донбасу сили, які ціною великих втрат таки встановили контроль над Дебальцово. Але створити котел подібний Іловійському, все ж не вдалося. Хоча втрати ВСУ теж були значні, все ж, ні про який подальший наступ на Артемівськ й, тим більше, Мариуполь мови йти не могло. До того ж, Азовці (дай Боже хлопцям сили, здоров*я та довгих років щасливого життя), скориставшись стягненням військ ворога під Дебальцево, без будь-якої вказівки генштабу та допомоги, примудрилися захопити пів- Широкино, що планувалося, як головний плацдарм у атаці на Мариуполь. Й закріпилися там залізно.

2. Відтак, Мінськ 2 закріпив існуючий кордон у вкрай невігідному для агресора форматі. Без Мариуполя захоплений шматок території -нежиттєздатний. Росії треба було його повністю утримувати. Інший формат- Лугандон утримує економічно Україна, а Росія там керує, в тому числі, збройними формуваннями, що залишаються,- був категорично відхилений Україною. Ще б пак! "А ключ от квартіри, где дєньгі лєжат?(с) . Одночасно, ресурсу наступу на Мариуполь абоАртнемівськ не було. Казацькі формування, взагалі, воювати не хотіли, а воліли "казакувати", на контрольованих територіях. Ціла низка польових командирів відмовлялася вести свої підрозділи на штурм без обіцянки ввести російську регулярну армію повномасштабно . Й навіть публічно це поголошували та відмовлялись підкорятися Захарченку та Плотницькому. Репресивні акції російських карателів, трохи затикають рота невдоволеним, але ситуації радикально не покращує. Генштаб донецького війська, який розташований у Ростові, доповідає у Кремль, що військо рокладається від бездії, грошей не отримує й наближається катастрофа, яку можна уникнути лише новим військовим успіхом.

3. Кремль робить значні зусилля аби покращати ситуацію. Але це робити важче й важче. Післякримська ейфорія сплинула, потік найманців впав майже до нуля. "Відпускники" теж не рвуться, як раніше. А вводити регулярні війська, це нова хвиля санкцій, яку країна може просто не витримати. бо невідомо як витримає поточну хвилю. Головне, "еліта" ропще. Їм явно не подобається витиснення Росії, та їх особисто, з західного комфортного простору, який вони так люблять. Символічний провал на всіх напрямках міжнародного святкування перемоги це промовисто підкреслює. Все доповнюється постійними невдачами геть усіх розрекламованих проектів від космосу до хокею. Всі втомилися від беперспрспективного та самогубного курсу, який на рівному місці руйнує країну.

4. У цій ситуації Путін робить доленосну дурницю. Другу по дурості та доленосності після вводу у Лугандон розрахунків ППО з технікою рік тому. Він таємно направляє у Лугандон еліту еліт- спецназ ГРУ, розраховучи, що ці професійні вояки зможуть досягти військової перемоги, не спаливши себе. Рішення, с першого погляду, може, й не таке дурне, бо ЖОДНОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ЗАХОПЛЕННЯ У ПОЛОН СПЕЦНАЗВЦЯ ГРУ ДОСІ НЕ БУЛО ВІДОМО. Ясно, що недолугим укропам це не по зубах. Й треба ж такому відбутися, що полонили таки зі зброєю, та ще й розкрутили на весь світ зізнання. А ще й відкритий суд готують. Та ще й почали всі кацапські відомства різне брехати на весь світ. Те, що було ясно всім й так, отримує переконливе й резонансне однозначне юридичне підтверлження на весь світ. Нарешті, цинічна відмова визнати своїх вояків погнала хвилю обурення по всьому ГРУ та по інших елітних корпораціям. На повістці дня можлива масова відмова військ воювати на Донбасі.

5.На Заході ця подія запустила швидкий антипутінський процес викриття. У пресу вкинута інформація спецслужб, під парасолькою, начебто, "журналістського розслідування" корупційної діяльності Путіна та його оточення. Вже у Москві повна істеріка з цього приводу. Верзуть якісь малопереконливі нісенітниці заздалегідь.

6. Сенсаційна відмова від проекту "Новоросія" фактично озвучена Лавровим й деталізована вождями Лугандону -пряма ознака того , що Моква ганебно зливає Лугандон. Не до жиру. При цьому Україна моментально приймає жорстке рішення по відрізанню Приднестров*я від Росії. У цих умовах, перелякані Лугандонські вожді, почали шукати дорогу до Києва. Сьогоднішнє сенсаційне звільнення комбата "киборгів" типовий крок у цьому напрямку.

Отже, чекаємо. Щось відбудеться у наступні тиждні....

Майкрофт Холмс