Світ змінився.
Самий, мабуть, головний наслідок такого ось стрибка в невідомість, це руйнування загальноприйнятої системи цінностей. А разом з нею і звичного нам маленького світу. Так, старі педики завжди ниють, мовляв, "книги якісь понапридумали, інша справа - береста!" і цим нікого не здивуєш. Але сучасний світ виставляє людству значно вагоміший цінник. Кінець історії не настав, скоріше навпаки - зараз розвиток максимально прискорився і вже через двадцять років ми не впізнаємо власну планету, як мені здається. Благословенна античність, де за пару століть нічого не відбувається, залишилася в минулому.
Власне, про що це я? Уявімо собі селянина, який народився в 1900-му році в Німецької Імперії, а помер городянином в 1980 р. в НДР. Скільки разів його життя переверталось з ніг на голову, це ж здуріти можна. Він ще пам'ятає пафос Другого Рейху, можливо навіть взяв участь в окопному пеклі Першої Світової, застав революцію, капітуляцію Німеччини, пекельні репарації та інфляцію в сотні відсотків в день. Дикий треш післявоєнної Німеччині, загальний реваншизм і заполітизованість, люті вуличні рубки нацистських і комуністичних штурмовиків, прихід до влади Гітлера, ріст промисловості, націонал-соціалізм, перші роки війни, захоплення Європи, похід на СРСР, пекельні звиздюліни, розгром Третього Рейху, окупацію, входження у Варшавський Блок, Холодну Війну, Карибську Кризу. Вже немолодий, він застав фінал СРСР і помер з думкою, що червона машина одного разу поховає цю планету. Все це на тлі технічного прогресу, який тоді крокував вперед невблаганно і кожні кілька років істотно міняв життя. Загальна грамотність. Урбанізація. Підвищення рівня життя. Соціальні зміни, на зразок сексуальної революції, "жінки теж люди" та інші дивні думки. Вмираючи, цей громадянин оглядав своє життя як-би з боку і думав "бляха, що це було взагалі?" Якась низка пекельних кульбітів, незрозумілих і спонтанних змін, які до кінця життя вже навіть впадлу вдумливо вивчати. Людина банально втомлюється від такого темпу життя, йому хочеться сказати "історія, відчепись, я тільки почав звикати, а ти знову поперла поперек борозни" і виїхати в будиночок в Альпах.
Тепер візьмемо життя цього громадянина і порівняємо темп зміни Реальності з нинішнім. Життя не просто не сповільнилася, вона пре все швидше з кожним роком. І той калейдоскоп фіґні, що пролітав у нашого німця за 80 років, нині зтискається до 30-40. Ті, кому зараз 30-40 +, уже ніфіґа не розуміють і хочуть на інший глобус.
Планета занадто розігналася, це змушує більшу частину громадян відверто прифіґівати з того, що відбувається. Прогрес кришить психіку, ламаючи Реальність з такою швидкістю, що нова не встигає оформитись толком заново. На жаль, ми нині замкнені на планеті з кількома мільярдами поїхавших братків, які вже не усвідомлюють що творять і тому пророкувати майбутнє сьогодні може тільки дуже затятий оптиміст. Суспільство розшаровується, сімейні цінності відмирають, ідеології рудиментують. Нас неможливо збити зі шляху, тому що ми не знаємо куди йдемо. Через таку швидкість змін горизонт подій вже прямо перед носом, скоро ми остаточно за нього вивалимося такими темпами.
Одне можна гарантувати. Нудно не буде. Швидше навпаки, жити стане краще, жити стане веселіше. Прифіґіють абсолютно всі.....
Немає коментарів:
Дописати коментар